
Давненько не заходив на свій блог… Сьогодні встав не зрозуміло чого о 8 ранку. Давно так рано сам не вставав. Минулі дні пройшли доволі таки швидко. І не помітно. З них запам’яталась неділя. В цей день я був на сутках на роботі. До мене під’їхали друзі) Весело було…
Я сьогодні найшов карточку поповнення рахунку на 100 грн. МТС.
Шкода тільки, що в мене лайф. Доволі таки часто находжу гроші, не багато правда, від 1 до 10. Найбільшою речовою знахідкою в моєму житі це був телефон. Доречі не поганий, не пам’ятаю, яка точно модель Samsunga, але там точно була камера, mp3 і всякі приколи. Я б навіть думав віддати його власнику та на сім карті стояв пін. Після того я одразу зняв свій пін на карточці і всім знайомим про це говорю… Ну, а дійсно знайде хтось телефон, а він розряджений чи батарея випала, може навіть подумає віддати, а тут пін. І звідки він дізнається хто ти?..
Continue reading »
Часом стільки в житті відбувається всього, навіть не знаєш з чого почати. Про що розповісти. А наданий момент розповісти можна тільки невдачі. Не буду… Не хочу щоб це залишалось в пам’яті. Та і взагалі про це згадувати.





Навчання закінчилося.
Я все здав і доволі таки непогано.
Навіть дуже. Тепер немає тягаря за спиною, що щось потрібно ще до здати. Тепер є просто тьма часу для того щоб полежати чи поїсти) І коли тебе запитають, а чому ти лежиш тобі нічого не треба? Можна відповісти з легкістю на це питання. Адже дійсно а чого б ще?.. Та якщо бути чесним то є та якої так не вистачає.
Все так стишилося… Я на сесії ні капельки ні за що не переживав. На роботі все також як треба… Таке відчуття наче життя в очікувані бурі… Скоріше б бурю) А то занадто вже тихо. Сенс втрачається…Сьогодні рано встав так, як потрібно було вчасно бути на роботі. Сьогодні приїжджали покупці, наша компанія продається. Всі такі сьогодні на стромі) Смішно… Вчора зарплату забрав. Не зрозуміло чому, але факт того, що коли отримуєш гроші за роботу так стає приємно.
Вчора в честь зарплати вечором сходив в китайку з другом. Сиділи згадували все, що сталося за останні 2 роки. Як виявилося не мало всього хорошого… Спогади як вірус заповнюють все в голові. Більше всього згадується минуле літо в ньому була найкраща мить в моєму поки ще короткому житті. І так воно хочеться повернути все як було… Здавалося що я сама най щасливіша людина на цій планеті, малій, веселій, і просто казковій.Говорять, що людина яка жила постійно миттю в якій існує прожила найкраще життя… Тобто спогади і мрії це не те на що потрібно втрачати час. Головне те, що я розумію це, але ніяк не можу жити миттю…
Потрібно радіти тому, що є?.. На моє думку ні потрібно прагнути того чого хочеш. І ніяка синиця не замінить журавля… Взагалі, то я жахливий песиміст, завжди переживаю і думаю що станеться щось жахливе. Завжди готовлю себе до найгіршого хоча, як правило все завжди вкінці кінців чудово. І всі мої переживання це просто безглуздя. Коли я навчусь контролювати себе?… Бачили б мене перед якоюсь хвилюючою подією. Та це ж просто жах… Чому в такі моменти не згадується все хороше а навпаки?
Взагалі, а ви як думає варто обертатися в минуле? Зустрічатися з давніми друзями яких сто років не бачили? Надіятись що все стане як колись чудово? Чи краще Тільки вперед? Не думаючи про те що сталося. Не думаючи, про те що все ще можна виправити. Не озираючись?..З.І.Друга пісенька класна)З.З.І. ПОгода дістала добре тільки те, що вона така коли я на роботі.